Цуценя: перші дні вдома

У вашому житті сталася, без перебільшення, історична подія: ви привезли додому омріяне пухнасте диво — в сім’ї з'явилося цуценя. Як провести перші дні так, щоби вони задали правильний тон і познайомили цуценя з квартирою та її мешканцями? Давайте розбиратися. 

Оксана Галан
22 липня 2024
Поділитись:
Зміст:

З чого почати

Підготуватися варто заздалегідь. Якщо є така можливість, на перші дні краще взяти невеличку відпустку, щоби можна було спокійно і по максимуму включитися в інтеграцію собаки у ваше життя і облаштувати її побут. Якщо вільні дні вам не світять, постарайтеся все спланувати таким чином, щоби забрати цуценя додому перед вихідними і перший час працювати з дому. Це справді непростий і відповідальний період. Цуценяті страшно: тварина вчиться жити без біологічної мами і решти щенят. Та водночас улюбленцеві цікаво, тому що світ, виявляється, великий і повний відкриттів.  

Подбайте про те, щоби з колишнього дому з цуценям приїхало якомога більше предметів зі знайомими запахами — рушник, іграшки тощо. Це дозволить тварині почуватися спокійніше у новій обстановці. 

Придбайте для щеняти необхідні речі: іграшки, лежак, мисочки. Забавки обов'язкові, адже це дозволить мінімізувати потенційну шкоду для вашого житла.

Чим годувати цуценя

Не міняйте у перші дні раціон і його загальну калорійність. Невеликий запас їжі потрібно взяти у заводчика. А саме на 10-14 днів — за цей час ви все зрозумієте і встигнете за потреби проконсультуватися з ветеринарним дієтологом.

Не додавайте в раціон нічого більше, ніж на 10% від його загальної калорійності, при цьому прибравши ці 10% з основного раціону.

Якщо щеня відмовляється від їжі і виглядає млявим та апатичним, то варіантів щонайменше два: або малюк переживає надмірний стрес від знайомства з новим середовищем, або це ще й співпало із захворюванням. 

Звичний стан для цуценяти — це лампочка. Клац — і улюбленець бадьорий і веселий, хоче з'їсти все і всіх. Клац — і він вже спить. Якщо ж маля виглядає інакше, краще проконсультуватися з ветеринаром.

Не перестарайтеся з увагою. Давайте тварині відпочивати і просто спостерігайте. Це дасть вам інформацію для налагодження режиму вашого цуценяти. Однак тривожні сиптоми важливо не списувати виключно на стрес. Апетит і бадьорість — два важливих індикатора добробуту улюбленця.

Коли перший раз купати цуценя

Не купайте щеня без крайньої необхідності. Деякі люди можуть бути чутливими до запахів і їм хочеться якнайшвидше змінити те, як пахне собака. Однак дуже важливо розуміти, що цей незнайомий для вас запах дуже потрібен цуценяті. Не поспішайте. Через кілька днів запах зміниться сам по собі.

Встановлюємо правила

Попереду період навчання, і дуже важливо, одразу почати правильно формувати необхідну поведінку собаки, щоби потім не довелося нічого виправляти. 

Розставте по всьому дому маленькі ємності з сухим кормом та ласощами, але не у вільному доступі для цуценяти. Це потрібно для того, щоби ви мали можливість вчасно заохочувати улюбленця за правильну поведінку. Швидка видача шматочка у перші дні навчання дуже важлива. Визначте правила і всією сім'єю дотримуйтеся їх без винятків. 

Відучувати від ліжка, якщо ви не плануєте туди пускати собаку у майбутньому, або боротися з клянчанням набагато простіше, якщо собака не отримала позитивного підкріплення і не знає, що така опція, як щось випрошувати чи спати на подушці, взагалі існує.

Заплануйте час на навчання. Ідеально, якщо в перші дні це буде 5-7 хвилин на одну навчальну сесію. 

Налагоджуємо сон

Зазвичай у перший день всі метушаться й емоційно реагують на приїзд нового члена сім'ї. Через це щеня часто не може заснути, навіть коли помітно, що воно дуже втомилося.   

Як допомогти тварині вперше заснути на новому місці? Проведіть ще вдень репетицію. Покладіть в лежак іграшки, які можна гризти. Жувальні рухи допомагають заспокоїтися. Якщо ви мешкаєте не самі, попросіть всіх стишитися, а краще залишити вас у кімнаті наодинці з собакою. Сядьте поряд з малям, але не говоріть до нього і не чіпайте. Намагайтесь не дивитися на цуценя. Просто будьте поруч і спокійно чекайте. 

Якщо улюбленець намагається вибігти, залишайте його в кімнаті. Якщо він вилазить з лежака і намагається втягнути вас у гру, фокусуйте увагу на іграшці і повертайте його у лежак.

Тепер у цуценяти вже є позитивний досвід і буде трохи простіше вкласти його вночі. Будьте готові, що швидше за все він скиглитиме. Більшість цуценят скиглять кілька перших ночей. Це нормально. Щоби допомогти тварині, поставте на ніч лежак біля свого ліжка. 

Пограйте з ним, проведіть навчальну сесію і погодуйте максимально пізно. Не раніше півночі. Покладіть в лежак грілку або пляшку з нагрітою водою — тепло розслабляє і заспокоює. Покладіть цуценя спати, як вже пробували це зробити вдень. Якщо він прокинувся вночі, можна відвести його на пелюшку і потім повернути в лежак.

Опустіть руку до цуценяти. Ваша близкість допоможе йому заспокоїтися і заснути. Не потрібно гратися, годувати чи намагатися розважити цуценя вночі. Але й ігнорувати його потребу в соціальній близькості теж не можна. Тому найкраще просто бути поруч. Навіть якщо потім улюбленець спатиме в окремій кімнаті.

Втомлений і ситий малюк спить 5-6 годин максимум. Тож на дуже тривалий сон не розраховуйте. Так-так, у вас собача дитина. Вітайте хронічний недосип.

Завдання з зірочкою

Пройти перші три дні одразу на рівні «Експерт» доведеться, якщо у вас вдома вже є мешканці, які були не зовсім готові до такого поповнення. Наприклад, кіт. Це абсолютно інший всесвіт, і його особливості потрібно врахувати.

Кіт не зобов'язаний поділяти захват від вашої ідеї і покірно дозволяти цуценяті тягати себе за хвоста. Як діяти в такій ситуації? Зонуйте квартиру. Обмежте доступ цуценяти до улюбленої локації вашого кота. Принаймні на перший час.

Продумайте простір так, щоби кіт мав можливість піти від небажаної зустрічі з поки що незрозумілою для себе істотою. Для цього можна використати полички або будь-яку іншу поверхню, куди тварина може легко застрибнути.

Не дозволяйте цуценяті підстерігати кота біля туалету, інакше це гарантія його подальшої «брудної» поведінки.

Перевірте і усуньте всі можливі засідки, звідки щеня може дістати кота. Не допускайте відкритого конфлікту і бійки. У багатьох собак це може призвести до неможливості розвивати соціальні відносини і сформувати поведінку «хижак-жертва», адже собака майже завжди сильніший за кота.

А як поводитися, коли у вашому будинку вже є одна собака? Якщо у неї є труднощі у спілкуванні з іншими песиками, одразу звертайтеся до фахівця. Трапляються випадки, коли велика собака просто вбиває маленьке цуценя. Але навіть при лояльному ставленні будьте напоготові. Вигуляйте старшу собаку на максимум перед тим, як додому приїде цуценя. При знайомстві вона не має бути збуджена, тож ваше завдання допомогти тварині заспокоїтися перед зустріччю з малюком. 

Спочатку дайте собаці можливість дослідити запах цуценяти. Для цього простягніть руку, в якій ви тримали щеня, або якусь його річ. Тільки після цього давайте можливість знайомитись з самим цуценям. Без гострої необхідності не розділяйте собак. Їм важливо чути, бачити та відчувати запах одне одного, щоби налагодити взаємозв'язок. Не залишайте їх наодинці в перші дні, поки не зрозумієте, як вони спілкуються. 

Гратися з собакою, а не собакою

Якщо вдома є маленькі діти, поясніть, що цуценя фізично значно менше, і йому легко ненароком завдати болю. Не дозволяйте перетворити щеня на жертву, інакше це швидко збудує у тварини асоціацію «діти дорівнює дискомфорт». 

Контролюйте, щоби дитина не порушувала особистий простір собаки. Наприклад, лежак — недоторкане місце. Там не гладять, не обіймають і не роблять нічого неприємного. Якщо хочете поспілкуватися, пробуйте покликати цуценя з лежака. Дитині це теж потрібно систематично пояснювати. 

Наше завдання — організувати простір і режим дня таким чином, щоби щеня достатньо відпочивало і не перезбуджувалося. Навчіть дитину бавитися з собакою, а не собакою. Це не лялька і не робот. Розуміння, що і як потрібно робити, і як можна справлятися з кусанням, дадуть їм обом відчуття, що вони можуть контролювати процес, і спілкування може бути дуже веселим. Вчасно зупиняйте гру. Зняти перезбудження буде важко і у цуценяти, і у дитини. 

І ще один дуже важливий момент. Звичайно, дитина може нести частину відповідальності за собаку. Але тільки частину. Собака — це доросле рішення. До 14 років, відповідно до законодавства України, дитина не може гуляти з собакою самостійно. Якщо з улюбленцем щось станеться під час прогулянки, це може вилитися у прикрі наслідки і для тварини, і для дитини. 

Цуценя — це неймовірний заряд радості. Але малючковий період триває недовго. Собака змінює стиль життя, побут, способи відпочивати, а подекуди навіть оточення. Насамперед це не про мі-мі-мі, а про відповідальність. Якщо ви прожили перші 3 дні разом із задоволенням, ласкаво просимо у світ фанатів собак. 

Залиш реакцію:
Оксана Галан

Фахівчиня з поведінки тварин і петперент трьох літніх собак-мандрівників

Поділитися:
Коментарі (0)
Тебе може зацікавити
10 порад усім охочим завести собаку

Мало що у сучасному світі може перевернути догори дригом життя дорослої самостійної людини. Утім, поява цуценяти вдома — одна з саме таких речей.  Цей згусток енергії з першого дня вносить корективи у ваш режим, спантеличує сусідів і позбавляє сім’ю спокійного сну і доброго ремонту. Однак усе може бути набагато простіше, якщо вдумливо і ретельно підготуватися до приходу у ваше життя чотирилапого компаньйона. 

З чого почати, що читати і як підготувати помешкання, розповідає зоопсихологиня Оксана Галан

Як це — заводити собаку, коли вдома вже є кіт. 5 важливих умов

Пояснює експертка з поведінки домашніх тварин Оксана Галан

Навіщо навчати собаку і як це робити без насильства

У новоспеченого петперента маленького цуценяти зазвичай виникає мільйон і одна тисяча запитань про те, як правильно годувати, доглядати і виховувати маленьке собаченя. Що потрібно придбати, де краще розмістити, у кого лікувати тощо. Виникає й одне з найважливіших питань — коли починати навчати цуценя? На жаль, ще є кінологи і заводчики, які радять петперентам стартувати з дресируванням «коли собака підросте». Існує, на жаль, і така думка, що цим взагалі не варто перейматися.  Мовляв, «після двох років собака сам порозумнішає». Які підводні камені має цей підхід?